PASCUA | ВЕЛИКОДЕНЬ | ПЕСАХ | ИСХОД | ВИХІД | ISTER | ІСТЕР | ИСТЕР | ПАСХА | ПАСКА | ПАСКУА | ПАКУА | ВЕЛИКА НІЧ | VELIKONOCE | ВОСКРЕСІННЯ | ВЕЛИКИЙ ДЕНЬ | PAQUES
ПАСХА, Великодень, лат. Pascha — найдавніше християнське свято, головне свято богослужебного року, встановлене на честь Воскресіння Ісуса Христа.
На теренах України святкувати Великдень як Воскресіння Ісуса почали ще наприкінці першого тисячоліття із запровадженням християнства. Це свято збіглося у часі з язичницьким святом початку весни (рівнодення). Обидва свята стосувалися відродження життя і надій. З роками чужорідне свято стало частиною місцевої культури, замінивши місцеві звичаї та адаптувавши місцеві обряди й атрибутику.
Це давнє свято (у тому числі і його атрибутику, зокрема й крашанки) нерідко пов'язують із ще дохристиянськими традиціями відзнача́ти знакові астрономічні події, зокрема й весняне рівнодення, коли перший великий день (триваліший від ночі) міряється своєю тривалістю з останньою великою (більшою за день) ніччю.
Ісус Христос, за біблійним сюжетом, воскрес рано-вранці, і Воскресіння супроводжувалося великим землетрусом: янгол небесний відвалив камінь від дверей гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці Марія Магдалина, Діва Марія, мати Якова та Соломія прийшли до гробу з пахучими оліями, аби за звичаєм намастити ними тіло Ісуса, однак побачили там відвалений камінь і порожню труну. Тоді схвильованим жінкам з'явився янгол і сповістив про Воскресіння Господнє.
Існує декілька легенд щодо виникнення назви свята. За однією з них, назва «Великдень» («Великий День») з'явилася наприкінці першого тисячоліття з приходом на українську землю християнства. Легенда говорить, що «Великдень називається так тому, що у той час, коли Христос народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, аби був один тодішній. Тоді, було як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері.
За євангеліями від Матвія та Марка, ангел посилає учнів у Галілею для зустрічі з воскреслим Ісусом.
Старозавітна Пасха — Песах (проходження повз, прохождение мимо) святкують на честь виходу ізраїльського народу з єгипетської неволі — перехід від рабства до свободи. Воскресіння Христове — це перехід від смерті до життя, звільнення людини від тягаря гріхів, це вихід, перехід людини з рабства гріха і зла до свободи, любові, добра.
У «Католицькій енциклопедії» сказано: «Великдень увібрав до себе багато язичницьких звичаїв на честь повернення весни. Яйце є символом відродження життя ранньою весною… Кролик — це язичницький символ, і він завжди був символом родючості»
«Великодень, як і Різдво… мають у своїй основі сонячний (солярний) характер, тобто пов'язані із дохристиянською вірою в народження нового Сонця як божества, що є запорукою життя на землі. Отже, Великодень, у своїй першооснові — це святкування приходу весни, свято воскресіння землі та природи в цілому до нового життя.
Великодні свята українців славні й своїми обрядами, що, без сумніву, є дохристиянськими». У святкуванні Великодня вбачають язичницьке коріння, яке сягає ще часів до зародження християнства. Зокрема в Україні в давнину землероби вірили, що померлі родичі продовжують жити під землею і можуть впливати на її родючість. Саме з цими віруваннями були тісно пов'язані поминальні обряди навесні.
Існує думка, що євангельська подія, яка стала приводом святкування Пасхи та пасхальних обрядів, запозичена у язичницьких та юдейських культах і в оновленому вигляді пов'язана з особою Ісуса Христа. Християнські богослови не визнають спорідненості Ісуса Христа з язичницькими воскреслими богами і вважають істинними тільки євангельські твори. Прихильники язичницького походження свята вбачають сутність язичницьких обрядів крізь християнське оформлення свята.
Сьогодні свято Великодня в Україні символізує також загальне відродження та оновлення світу. Збереглося багато звичаїв та обрядів, які здійснюють і досі, проте вони не мають прямого зв'язку з християнством.
Пасха
Слово «Пасха» походить від назви старозаповітного свята Песах, яке святкували юдеї в пам'ять про звільнення від єгипетського полону. Пасхальне ягня в юдеїв стало прообразом Христа, тому Христос іменується ще Агнцем Божим (Ягня Боже), Агнцем Пасхальним (Ягня Пасхи), Пасхою.
В інших європейських мовах назва цього свята також походить від давньоєврейського «песах»:
В Індії Агні - це одне з імен Шиви, абсолюта Всесвіту, і багато індусів, які знайомі з писаннями Біблії вважають спорідненість Агні (вогонь) - Хара - Шиви і Агнця - пасхального ягня юдеїв недотепним жартом біблеписців, одним словом, вони вважають, що Шиві - Агні - Харі припаде багато діл під час пришестя…
…